OLANS GROUP » ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ ЗАМОВНИКОМ ТА ВИКОНАВЦЕМ: ПОГЛЯД ЗІ СТОРОНИ ВИКОНАВЦЯ 1

Підготовлено працівниками

ТОВ «Оланс Груп»

 

 

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ ЗАМОВНИКОМ ТА ВИКОНАВЦЕМ: ПОГЛЯД ЗІ СТОРОНИ ВИКОНАВЦЯ

Одним з ключових моментів ділових відносин між замовником та виконавцем є підписання договору. Запорукою ефективної подальшої співпраці між ними буде оформлення відносин таким договором, в якому будуть максимально враховані інтереси кожної із сторін. Але, так уже склалося, що на практиці одна сторона завжди в менших правах порівняно з іншою. І, як правило, такою стороною є виконавець. Причиною цього є те, що замовник диктує свої правила та вимоги до виконання роботи чи надання послуги. Виконавець же, в свою чергу, намагаючись продати свою працю, іноді заплющує очі на ті чи інші моменти в договорі або йде на компроміс із замовником. В результаті це призводить до того, що захистити свої права виконавцю складно або неможливо.

Щоб мінімізувати ризики залишитись в невиграшному положенні, розберемось з найбільш поширеними помилками, які допускають виконавці при укладенні договору із замовником.


  1. Немає чіткого визначення предмета договору.

Невизначеність і розпливчастість договірних формулювань у предметі договору – головний ризик виникнення конфлікту між сторонами щодо результату виконання робіт чи надання послуг. Не варто використовувати загальні формулювання як, наприклад,  «виконавець розробляє для замовника сайт». В такому випадку, при прийманні результату робіт, замовник має право пред’являти вимоги на доопрацювання. Тому цей розділ договору має містити максимально чіткий опис товару/роботи/послуги тощо. Іншими словами, у виконавця і замовника має бути єдине розуміння та уявлення кінцевого результату.

Рекомендуємо також додатково готовити так зване технічне завдання, яке оформлюється додатком до договору. Цей документ містить основні вимоги до предмету договору, встановлює технічні, якісні та інші характеристики товару, роботи чи послуги.


  1. Договір фактично не підписаний.

Ні в якому разі не можна вестись на пропозиції замовника підписати договір після фактичного початку виконання замовлення. Адже, з юридичної точки зору, непідписаний договір означає відсутність договору як такого. Той факт, що договір був направлений по електронній пошті, але непідписаний (навіть у відсканованому вигляді) не буде прийнятий судом. Посилання на такий документ, як на підставу виникнення відповідних прав і обов’язків сторін є безпідставним. Не варто такі дії плутати з поняттям «електронного договору» в розумінні Закону України «Про електронну комерцію». Про умови, при яких електронний договір буде вважатися таким, що вчинений у належній формі ви можете почитати в одному з наших матеріалів за цим посиланням.


  1. Невизначений порядок прийняття-передачі робіт/послуг.

Важливим є те, що підписання акту приймання-передачі дозволяє використовувати його для підтвердження факту як надання послуг, так і виконання робіт. Проте, самого лише формулювання в договорі про обов’язок сторін про підписання акту приймання-передачі недостатньо для гарантії отримати винагороду за виконану роботу. Для того, щоб виконавець не потрапив у безпорадне становище, умови договору про порядок приймання-передачі мають буди конкретизованими, зокрема, ключовими питаннями є такі:

  • хто зобов’язаний скласти акт;
  • в який строк;
  • яким чином він погоджуєтьсясторонами;
  • який порядок підписання;
  • що робити, якщо сторона ухиляєтьсявід його підписання чи складення;
  • вважання акту підписаним, а послуг такими, що надані належним чином, якщо протягом зазначеного періоду виконавець не отримав підписаний замовником примірник акту.


  1. Не закріплено обов’язок замовника надавати інформацію або документи.

Для якісного виконання завдання замовника, виконавцю потрібна певна вихідна інформація. Затримка в наданні якої тягне прострочення з боку виконавця. Якщо не прописати в договорі обов’язок замовника надати конкретну інформацію, то посилання на невиконання замовником такого обов’язку, як причину порушення термінів виконання зобов’язання буде неможливо.


  1. Нехтування зібранням доказів фактичного прийняття-передачі робіт/послуг.

Бувають випадки, коли замовник просто ігнорує акти від виконавця, а відтак, затримується виплата обумовленої винагороди за договором. Саме тому акти слід надсилати на вказану в договорі адресу замовника поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Окрім того, протягом всієї співпраці потрібно подбати про те, щоб у виконавця збереглося якомога більше листування із замовником. Доказами також слугуватимуть фото-звіти, бухгалтерські звіти про витрачені кошти тощо. Чим більше письмових доказів матиме виконавець, тим більше шансів на стягнення вартості послуг у судовому порядку. Листування по електронній пошті і направлення результату робіт по електронній пошті рідко визнаються судом належним виконанням зобов’язань за договором, але зайвими точно не будуть.


Як бачимо, дотримання загальних правил оформлення договорів, які можна знайти в законодавчих актах не завжди достатньо для належного захисту ваших прав. Потрібно враховувати життєві ситуації з уже складеної практики та індивідуально підходити до розробки кожного нового документу. Відтак, ретельний аналіз умов, вичитка та узгодження договору з іншою стороною можуть зіграти вирішальну роль при захисті ваших прав та інтересів, а також скоротить ваші збитки на випадок порушення зобов’язань контрагентом

Задати питання/замовити послугу

Обратная связь

 

 

КОНТАКТИ
КОНТАКТИ
вул. Обсерваторна, 21 А, 2 пов.,м. Київ, Україна, 04053

+38 (096) 460 92 98,
+38 (063) 518 17 52.

Зворотній зв’язок

Обратная связь