OLANS GROUP » ЧИ Є ДОХОДОМ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМЦЯ ВНЕСЕННЯ ВЛАСНИХ КОШТІВ НА РАХУНОК? ПОЗИЦІЯ СУДУ 1

Підготовлено працівниками

ТОВ «Оланс Груп»

ЧИ Є ДОХОДОМ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМЦЯ ВНЕСЕННЯ ВЛАСНИХ КОШТІВ НА РАХУНОК? ПОЗИЦІЯ СУДУ

В одному з наших матеріалів ми вже дійшли висновку, що для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та мають в банку рахунок, відкритий на фізичну особу підприємця (далі ФОП) для ведення господарської діяльності, дуже важливим є питання наслідків внесення коштів на такий рахунок. Нагадуємо, що власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу ФОП платника єдиного податку.

Підприємці з цим не завжди погоджуються, що призводить до судових процесів. Цікаво, що в таких випадках говорить суд. Отож, на прикладі кількох реальних справ розглянемо судову практику з даного питання.

1.Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2011 у справі №2а/1570/3189/2011.

Суть справи полягала в тому, що підприємець не визнавав суми, перераховані ним на свій поточний рахунок як власні заощадження, як валовий дохід підприємця, що було визначено податковими органами. ФОП аргументував свою позицію тим, що такі кошти не є виручкою від реалізації.

На підтвердження своїх слів підприємцем були надані належні докази і суд дійшов висновку, що в ході проведення перевірки так і під час судового засідання підприємцем були надані заяви на перерахування готівки на поточний рахунок, відтак податковими органами протиправно був зроблений висновок про заниження валового доходу позивача внаслідок визначення її власних заощаджень на своєму розрахунковому рахунку як валовий дохід підприємця.

2.Постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.10.2015 у справі № 819/1786/15.

Суть спору: підприємець, що є платником єдиного податку вніс на свій підприємницький рахунок особисті кошти у вигляді власних заощаджень (депозиту). Контролюючі органи (ДФС), безумовно, донарахували податкове зобов’язання з єдиного податку із суми таких коштів, однак суд скасував повідомлення-рішення податкового органу, зазначивши, що вказані кошти є особистими заощадженнями, котрі були розміщені позивачем на депозитних рахунках в інших банках, а отже, не були набуті внаслідок підприємницької діяльності. За таких обставин у відповідача не було підстав для включення цих коштів до складу доходу, отриманого від підприємницької діяльності.

    3.Львівський апеляційний адміністративний суд у справі від 04.06.2015 р. № 813/3687/13-а.

    В своєму висновку суд він зазначає, що ст. 292 Податкового кодексу України чітко не визначено, що доходом є кошти, унесені на рахунок як «поповнення обігових коштів або власні заощадження». Також не визначено, до якої графи книги необхідно записувати внесення власних коштів, адже вони не є сумою коштів за продані товари, виконані роботи чи надані послуги. У цій справі апеляційний суд також лишився на боці платника податку.

      4.Ухвала Вищого адміністративного суду України від 01.02.2016 р. у справі № 818/1172/142.


       

      Суд зазначив наступне: «судами встановлено, що згідно з банківськими виписками та товарними чеками розбіжність між сумою доходу, отриманого на розрахунковий рахунок за даними книги обліку доходів і витрат та даними банківських виписок, виникла у зв’язку зі здійсненням позивачем поповнення розрахункового рахунку власними коштами. Проведення таких операцій підтверджується виписками за рахунками в банківській установі. Поповнення власними коштами розрахункового рахунку в установі банку не може розцінюватися як дохід платника податку фізичної особи – підприємця, за умови що сума такого поповнення не перевищує суми коштів, отриманих підприємцем у ході здійснення підприємницької діяльності в готівковій формі. Зміна активів фізичної особи – підприємця з готівкової форми на безготівкову не змінює загального фінансового результату діяльності підприємця».

      Разом з тим, є негативна судова практика з даного питання.

        5.Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2011 у справі №2а-1670/7259/11.


        Позиція підприємця у справі: кошти, які були внесені на розрахунковий рахунок з призначенням платежу «внесення власних заощаджень» були отримані у вигляді виручки під час здійснення господарської діяльності з 2000 року, від трудової діяльності на підприємствах, де підприємець отримував заробітну плату, а також кошти залучені за договором позики.

        Рішення суду: документів, які надані до судового засідання (договір позики, декларації платника єдиного податку за попередні періоди, інформація про заробітну плату, отриману на підприємствах) не достатньо для того, щоб підтвердити можливість накопичення суми, яка була внесена на рахунок. Інші документи, які підтверджують джерело походження даної суми відсутні. За таких обставин належних та допустимих доказів, які б свідчили про можливість накопичити позивачем суму в розмірі 115 500 грн. не було надано, отже, вказану суму слід вважати доходом від реалізації товару, неоприбуткованим належним чином.

        В даному випадку, суд вважає, що підприємець не зміг підтвердити фактичне походження коштів, які надійшли на поточний рахунок, належним доказом того, що ця сума є неоприбуткованим раніше доходом.

         

        6.Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року у справі № 826/19834/16.

        Фізична особа – підприємець звернулася з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання нечинною (недійсною) податкову консультацію оформлену листом про надання відповіді в частині надання податкової консультації про визнання власних коштів внесених на розрахунковий рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, такими, що включаються до доходу фізичної особи – підприємця платника єдиного податку.

        Суд з’ясував, що позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а тому норми статті 177 ПК України (оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) до осіб, що обрали спрощену систему оподаткування не застосовуються.

        Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог фізичній особі – підприємцю має бути відмовлено повністю. Апеляційну скаргу підприємця Київський апеляційний адміністративний суд у справі  № 826/19834/16 також залишив без задоволення.

         

        Окремої уваги заслуговує розгляд питання про внесення коштів на приватний рахунок фізичної особи, НЕ підприємця.

        Сьогодні не можна уявити життя без банківських карток. Кожного дня ми або нам «перекидають» на карту кошти. Це можна зробити не виходячи з дому чи офісу, це швидко та зручно. Дійсно, в таких операціях з грішми зараз ніхто не вбачає жодних проблем, а тим більше можливих конфліктів з податківцями. Разом з тим, хочемо донести до вас, що так зване «перекидання» грошей на рахунок фізичної особи не така вже й невинна та проста операція. Пояснимо чому.

        Перш за все, наявність карти означає, що фізична особа має відкритий в банку рахунок. Банківська карта – це лише один із видів платіжних засобів. Будь-які надходження коштів на картковий рахунок є доходом, якщо немає пояснення і доказів іншого походження таких коштів.

        Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України, об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

        Певним чином контролюючі органи можуть дізнатися про ваші рахунки в банку, наприклад, здійснюючи перевірку інших платників податків. Так, відомості про банківські рахунки клієнтів, операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди, відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є банківською таємницею. Проте, згідно із ст. 62 цього ж закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

        Отже, цілком реально, що податківці можуть дізнатися  про надходження на картковий рахунок коштів. А там недовго чекати й податкове рішення-повідомлення про донарахування ПДФО. Щоб уникнути негативних податкових наслідків, потрібно надати докази того, що такі надходження на приватний рахунок фізичної особи не є її доходом або ці кошти не є такими, що підлягають оподаткуванню.

         

        Висновки:

        Як бачимо, позиція судів з приводу питання внесення коштів на рахунок ФОП є більш лояльною відносно підприємця, ніж контролюючі органи. Так, за загальним правилом власні кошти, внесені ФОПом платником єдиного податку на поточний рахунок, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу. Проте, втішає той факт, що суд у переважній більшості стає на бік платника податків. Ключовим моментом в таких спорах є те, наскільки сильною буде доказова база: потрібно довести, що кошти внесені на рахунок ФОПа не є результатом його підприємницької діяльності. Наша рекомендація підприємцям платникам єдиного податку – дуже серйозно підходити до документального оформлення подібних операцій з коштами.

        Що стосується грошових зарахувань на приватний рахунок фізичних осіб, то, про всяк випадок, потрібно мати версію походження таких надходжень, наприклад, що це є кошти, отримані раніше у вигляді заробітної плати як уже оподаткований дохід. Так, випадків, що когось притягнули до відповідальності за відсутність підтвердження походження коштів на рахунку немає, але це не означає, що цього не буде в майбутньому.

        Задати питання/Замовити послугу

        Обратная связь

         

        КОНТАКТИ
        КОНТАКТИ
        вул. Обсерваторна, 21 А, 2 пов.,м. Київ, Україна, 04053

        +38 (096) 460 92 98,
        +38 (063) 518 17 52.

        Зворотній зв’язок

        Обратная связь